10-11.03.2021 Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно-ділова
Опрацювати і законспектувати матеріал
Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення послуговується значним запасом фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення.
Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад, вогнище культури, посіяти іскру.
Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад, мокра курка — зневажливе забарвлення; важка артилерія — іронічний відтінок.
Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел походження. На цій підставі вони поділяються на розмовно-побутові, народнопоетичні і книжні.
Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному і художньому стилях, рідше — в публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки. Їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.
Народнопоетичні фразеологізми — це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Наприклад: 1. На камені на білому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). 2. Їде козак молодий, під ним кінь вороний (Нар. творчість).
Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п’ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» — Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа).
У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо. Наприклад: 1. Як бути — ось у чім питання. 2. Пасажир — це звучить гордо (З газет).
Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використовувати їх треба правильно й доречно (З підручника).
Виконати завдання
1. У поданих реченнях підкресліть фразеологізми, визначте їхню синтаксичну і стилістичну функції.
1. Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський). 2. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О. Гончар). 3. Життєва логіка і сила любові мусять узяти вгору над химерами долі (І. Вільде). 4. Німецький поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 5. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку. Тут уже пахло карбованцями (І. Нечуй-Левицький). 6. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «матері городов руських» (Остап Вишня). 7. Не дайте ворогам ні хліба, ні м’яса, гоніть їх з своїх дворів в три шиї (Д. Бедзик).
2. Розмежуйте фразеологічні одиниці за стильовими ознаками.
Медовий місяць; притча во язицех; облизня спіймати; азбучна істина; обіцяти золоті гори; в сорочці народитися; до чорта в зуби; гора з плечей звалилась; герой нашого часу; рота роззявити; камінь спотикання.
