29.04.2020 Олександр Олесь. "Чари ночі" - перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гартонію людини і природи.
Повторити біографічні відомості про Олександра Олеся.
Прочитати виразно і вивчити напам'ять поезію "Чари ночі".
Опрацювати і законспектувати ідейно-художній аналіз даної поезії додаток 1
Додаток 1
v
Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) «Чари ночі» (1904)
Ідейно-художній аналіз вірша
|
Літературний рід |
Лірика |
Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) 05.12.1878 – 22.07.1944
|
||||||||||||||||||||
|
Вид лірики |
Інтимна лірика |
|||||||||||||||||||||
|
Жанр |
Романс |
|||||||||||||||||||||
|
Напрям |
Неоромантизм |
|||||||||||||||||||||
|
Провідний мотив |
Краса життя та краса кохання – над усе. |
|||||||||||||||||||||
|
Ідея |
Заклик читача влити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя молодості й кохання. |
|||||||||||||||||||||
|
Головна думка |
Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмілій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. |
|||||||||||||||||||||
|
Контраст у поезії |
Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла. |
|||||||||||||||||||||
|
Художня паралель у творі |
Людина – природа: Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: «Цілуй, цілуй, цілуй її: Знов молодість не буде!» |
|||||||||||||||||||||
|
Життєва філософія у вірші |
Цінуй молодість — весну свого життя, не марнуй її можливостей і потенційно щасливих днів, «лови летючу мить життя». |
|||||||||||||||||||||
|
«Енергія» поезії |
Злитість природи й людини в прагненні жити, кохати, бути щасливими. |
|||||||||||||||||||||
|
Наскрізні мотиви |
Молодості, життя, щастя |
|||||||||||||||||||||
|
Образність поезії |
Весна, солов’ї, пісні, верби, квітки |
|||||||||||||||||||||
|
Асоціативність у творі |
Весна — пора кохання. Одухотворена природа представлена образами: «Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі…» |
|||||||||||||||||||||
|
Художня організація поезії |
Паралелізм – відчуття гармонії й рівноваги між людиною й довкіллям: Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. |
|||||||||||||||||||||
|
Ліричний герой |
Ліричний герой сповнений любові, ніжності, життєвої сили, щастя, радості. Природа «промовляє» до нього: у солов’їному співі «оприявнюється» монолог-звернення до ліричного героя. Це звернення передусім до молодої людини: «Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде». |
|||||||||||||||||||||
Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) «Чари ночі» (1904)
Ідейно-художній аналіз вірша
|
Літературний рід |
Лірика |
Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) 05.12.1878 – 22.07.1944
|
||||||||||||||||||||
|
Вид лірики |
Інтимна лірика |
|||||||||||||||||||||
|
Жанр |
Романс |
|||||||||||||||||||||
|
Напрям |
Неоромантизм |
|||||||||||||||||||||
|
Провідний мотив |
Краса життя та краса кохання – над усе. |
|||||||||||||||||||||
|
Ідея |
Заклик читача влити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя молодості й кохання. |
|||||||||||||||||||||
|
Головна думка |
Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмілій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. |
|||||||||||||||||||||
|
Контраст у поезії |
Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла. |
|||||||||||||||||||||
|
Художня паралель у творі |
Людина – природа: Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: «Цілуй, цілуй, цілуй її: Знов молодість не буде!» |
|||||||||||||||||||||
|
Життєва філософія у вірші |
Цінуй молодість — весну свого життя, не марнуй її можливостей і потенційно щасливих днів, «лови летючу мить життя». |
|||||||||||||||||||||
|
«Енергія» поезії |
Злитість природи й людини в прагненні жити, кохати, бути щасливими. |
|||||||||||||||||||||
|
Наскрізні мотиви |
Молодості, життя, щастя |
|||||||||||||||||||||
|
Образність поезії |
Весна, солов’ї, пісні, верби, квітки |
|||||||||||||||||||||
|
Асоціативність у творі |
Весна — пора кохання. Одухотворена природа представлена образами: «Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі…» |
|||||||||||||||||||||
|
Художня організація поезії |
Паралелізм – відчуття гармонії й рівноваги між людиною й довкіллям: Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить,
| |||||||||||||||||||||
