Карантин чи канікули: як ізоляція впливає на підлітків
Не ходити в школу, дивитися серіали та спати досхочу — здавалося б, саме те, про що мріє кожен підліток. Проте з початком карантину збільшився лише рівень тривожності, а також кількість завдань для дистанційного навчання.
Карантин має захистити нас від коронавірусу та пришвидшити момент, коли кожен з нас зможе нормалізувати звичний темп життя. Дбаючи про безпеку власну та суспільну, ми залишаємося вдома та обмежуємо соціальні зв’язки до допустимого мінімуму. Проте, на жаль, усвідомлення того, що ми робимо суспільно-важливу річ, не компенсує нашу потребу в спілкуванні, свіжому повітрі та нових локаціях.
Які наслідки це має для найменш захищеної соціальної групи — підлітків? З якими новими проблемами вони зіштовхнулися та як їх можна вирішити?
Як ізоляція впливає на підлітків?
Часи, коли бути інтровертом та соціофобом вважалося модним, минули. Тепер приховати сум через брак розмов із друзями та спільних прогулянок стало важче. Тому підлітки все частіше відчувають на собі всі недоліки карантинного режиму, і він з «відпочинку» перетворюється на справжнє випробування.
Дослідження показують, що відсутність соціальних зв'язків спричиняє стрес, що корелює з такою ж шкодою нашому здоров'ю, як куріння 15 цигарок на день.
Наразі рівень стресу та напруги зашкалює, і буде лише зростати. Кожен може це проспостерігати в собі — лише зупиніться на мить, глибоко подихайте 5 хвилин і оцініть, наскільки багато уваги, розмов та думок ви приділяєте тому, щоб обговорити коронавірус, карантин?
Цей стрес може бути не усвідомленим, проте ви все одно перебуваєте у стресі, які б практики не застосовувалися. Причина проста: світ змінився і вже не буде таким, до якого ми звикли і де почували себе комфортно. Якщо в лютому ще була надія, що «пронесе», то сьогодні вже доводиться вчитися приймати те, що карантин — це надовго.
Проте чому підлітки переживають цей період більш травматично?
Це пов’язано з особливостями непростого віку. Причина — зміна тіла, а також розуму, який тільки починає пристосовуватися до світу.
Для учнів-випускників, що складатимуть ЗНО цей вимушений вибір спричиняє серйозний тиск. Закриття шкіл, скасування улюблених концертів, закриття затишних кав’ярень та обмеження фізичного контакту з однолітками — все це руйнує звичний образ життя підлітка.
Ті, хто кажуть, що вихід із зони комфорту часто необхідний, просто не усвідомлюють, що це не та ситуація, яка загартовує і робить сильніше. Когось, може, й робить, але для більшості молодих людей довготривалий карантин означає ризик панічних атак, депресії та страху.
Як батьки можуть допомогти підліткам пройти цю кризу?
Карантин — час для сімейної єдності чи сімейної паніки? Якщо перше є очікуванням від карантину, то друге стає сумною реальністю. Як кажуть, мем смішний, ситуація — страшна.
Щоб їй зарадити, важливо розуміти, як саме дорослі — батьки та вчителі — можуть допомогти підлітку та знизити його рівень тривоги.
1. Нормалізуйте тривогу
Допоможіть молодим людям зрозуміти, що здорова тривожність має мету: вона попереджає нас про потенційні загрози та допомагає нам рухатися до безпеки. Скажіть спокійно: «Відчуття тривоги зараз має сенс. Це значить, що у тебе правильна реакція на новини про коронавірус».
2. Запропонуйте перспективу
Для психологів тривожність є нездоровою лише тоді, коли вона виникає за відсутності загрози — коли взагалі немає про що турбуватися. Або коли тривожність досягає настільки високого рівня, що суттєво не залежить від загрози. Наприклад, коли підліток переживає панічні атаки через сварки або побутові складнощі. Ми можемо допомогти підліткам утримати свою стурбованість щодо карантину на належному рівні, переконавшись, що вони не переоцінюють небезпеку або недооцінюють свої здатності захищати себе від цих небезпек. Скажіть підлітку: «Ти можеш самостійно знизити ризики: тримай руки чистими і подалі від обличчя, уникай тих, хто кашляє і чхає, захищай імунну систему, висипайся та будь удома».
3. «Перемістіть прожектор»
У важкі часи дослідження показують, що підлітки почувають себе краще, коли звертають свою увагу на підтримку інших. Після повені в 2006 році, яка знищила невелике містечко на півдні Польщі, дослідження встановило, що підлітки, які надавали найвищий рівень соціальної підтримки постраждалим від повені, продемонстрували найбільшу впевненість у своїй здатності вирішувати виклики у власному житті.
4. Заохочуйте відволікатися
Коли ми тривалий час зосереджені на небезпеці, тривога зростає, а коли ми звертаємо свою увагу в інше русло, тривога скорочується. Багато підлітків не в змозі абстрагуватися від Covid-19, враховуючи, що ця тема пронизує заголовки та соціальні мережі. Підлітки можуть стати прекрасною підтримкою одне для одного завдяки соціальним мережам — запропонуйте частіше телефонувати по відеозв’язку бабусям та дідусям, друзям, і просто питати їх про самопочуття.
5. Керуйте власною тривогою
Тривожні батьки частіше мають тривожних дітей. Цей висновок має багато логічних пояснень, але ось одне: молоді люди несвідомо шукають у дорослих поради, наскільки спокійно або нервово реагувати, стикаючись з чимось новим.
Підлітки відчувають, коли дорослі говорять одне, а відчувають інше. Промовляння заспокійливих слів не принесуть нічого хорошого, коли наше власне занепокоєння зростає. Виснаження від напруги залишає нам менше можливостей втішати підлітків і молодих людей, засмучених через пропущені події та можливість насолоджуватися весною.
