05.05.2020 року Шолом - Алейхем " Тев*є - молочар". Образна система твору
Добрий день! Сподіваюся, що кумедне сонечко позитивно вплине на ваш настрій! А від того ми з вами зможемо гарно попрацювати!
Запишіть дату і тему уроку)
Подану нижче інформацію запишіть до зошитів.
Анкета-резюме Шолом-Алейхема
Ім’я: Соломон (Шолом) Нохумович Рабинович.
Псевдонім: Шолом-Алейхем (єврейське вітання «Мир вам»).
Дата народження: 02 березня 1859 року.
Місце народження: м. Переяслав на Київщині (тепер м. Переяслав-Хмельницький).
Соціальний стан: родина дрібного крамаря.
Освіта: навчався в м. Переяславі у хедері (єврейській релігійній школі) та в повітовому училищі, мав намір навчатися у Житомирському учительському інституті (у вступі було відмовлено).
Світоглядні основи: гуманізм, оптимізм.
Трудова діяльність: домашній учитель у маєтку багатія Лоєва на Київщині, громадський равин у м. Лубни на Полтавщині.
Початок творчості: почав писати наприкінці 1870-х років мовою ідиш, з 1883 року професійно займався літературною діяльністю.
Провідні теми творчості: тема «маленької людини», «людини повітря» (простої людини з народу), трагічне життя євреїв, сповнене випробувань і принижень, пошуки ними щастя, зображення єврейського національного характеру, відображення долі людей мистецтва, тема кохання.
Творчий доробок: Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей та оповідань, багато публіцистичних статей.
Українська географія життя: місто Переяслав, містечко Вороньков та місто Лубни на Полтавщині, місто Київ, село Софіївка на Київщині, міста Біла Церква, Боярка, Одеса, Львів.
Найвідоміші твори: «Пісня над піснями», «Менахем-Мендл», «Блукаючі зірки», «Тев’є-молочар».
«Шолом-Алейхем залишив нам у спадок любов і сміх – любов до простого народу й сміх перед лицем нещастя. А це багатий спадок». Так говорила онука письменника про нього.
Прокоментуйте цю фразу) ПИСЬМОВО)
Виконайте завдання: з поданих нижче цитат, зробіть висновок : " Так які ж були дочки Тев*є?" ( письмово). Укажіть, які художні засоби виразності використовуються.
«Дочки Тев’є з характером….»; « у моїх дочок, щоб їм грець, у
сіх натура така: тримаються, хорохоряться,а коли прижме, - плачуть як верби плакучі…»;
«що сказати про доньок Тев’є, аби ви тільки бачили її на вінчанні-принцеса!,,»; «ви ж знаєте,
що я не той батько, що полюбляє розхвалювати своїх доньок…»; «еее, не знаєте ви доньок
Тев’є, тихо пішла,згасала, як свічка…»; «доньки Тев’є, якщо прилипнуть до людини, то всім
серцем,всією душею…»; «захотів Бог порадувати Тев’є, та й дав йому сім доньок,одна одної
краща, розумні, красиві, міцні-сосни".
Прочитайте наступну інформацію:
Тев’є має п’ять гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбі з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в революціонера Перчика і відправляється разом із ним у заслання в Сибір. Хава порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою
необхідно було справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз’єднані, чому мусять ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринца, яка закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...
Отже, життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межу осілості». І разом з батьком і Цейтл у добровільне вигнання збирається Хава: «де ми... там і вона буде. Наше вигнання – її вигнання...». Але навіть вигнаний з свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є все ж таки не зломлений. Він звертається сам до себе: «У дорогу, Тев'є...» Він
вірить у життя, слухаючи пісню, яку співали Годл і Перчик перед відправкою на каторгу, і гордо вигукує: «Дочки Тев'є –...так, це сила!» . Сильний і сам Тев'є. Це сила велетня з народу, якого ніщо не може зламати.
Сподіваюся, що даною інформацією я змогла вам допомогти глибше зрозуміти образ Тев*є)
