24.04.2020 Службові частини мови, їх загальна характеристика. Прийменник, його особливості

Дата: 24.04.2020 09:09

Кількість переглядів: 272

Опрацювати та законспектувати теоретичний матеріал таблиці "Службові частини мови" вправа 439 та додатка 1 "Прийменник".

Виконати вправу 440.

Додаток 1

Тут розповідаємо про прийменник як службову частину мови і його особливості.

Прийменник – службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету:  Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси…(В.Симоненко).

Пишеться з іменниками, числівниками, займенниками завжди окремо. Прийменник виконує роль члена речення лише у поєднанні з відмінковою формою іменника. Зазвичай прийменник стоїть перед іменником (у лісі, на дорозі, по хаті), хоча іноді він може стояти і після іменника: наперекір побажанням і бажанням наперекір.

Прийменник взаємодіє з усіма непрямими відмінками (тобто крім називного), наприклад:

• з Р.в. уживається понад 150 прийменників (біля, у , в, для, проти, серед тощо);
• із Д.в. поєднуються похідні прийменники (завдяки, наперекір, назустріч, навперейми, услід тощо);
• М.в. без прийменників взагалі не вживається.

« повернутися