07.04.2021 Відмінювання іменників
Відмінок — граматична категорія іменника, що виражає його синтаксичні зв’язки з іншими словами в реченні. Відмінок іменника є морфологічною самостійною категорією.
Відмінювання іменників — це їхня словозміна.
Запам’ятайте! Іменники Кубок, Суперкубок зі значенням «приз» у формі родового відмінка однини потрібно вживати із закінченням -а: футболісти України не вибороли Кубка (Суперкубка), а зі значенням «змагання, ігри» — із закінченням -у: чвертьфінальні матчі Кубку України зібрали неймовірно потужну глядацьку аудиторію.
Запам’ятайте! Є іменники, де закінчення -а (-я), -у (-ю) родового відмінка розрізняє значення або передає відтінки значень.
-а (-я) |
-у (-ю) |
-а (-я) |
-у (-ю) |
|
акта (документа) |
акту (процес) |
Каменя (одиничне) |
каменю (збірне) |
|
апарата (прилад) |
апарату (установа) |
Листопада (місяць) |
листопаду (опадання листу) |
|
блока (частина споруди) |
блоку (об’єднання держав) |
малюнка (твір малярстава, картина) |
малюнку (зображення дійсності) |
|
буряка (одиничне) |
буряку (збірне) |
папера (документ) |
паперу (матеріал) |
|
вала (деталь машини) |
валу (насип) |
потяга (поїзд) |
потягу (почуття) |
|
дзвона (інструмент) |
дзвону (звук) |
пояса (предмет) |
поясу (просторове поняття) |
|
елемента (конкретне) |
елементу (збірне) |
рахунка (документ) |
рахунку (дія) |
|
знака(позначення, літера) |
знаку (відбиток чогось) |
терміна (слово) |
терміну (строк) |
|
індикатора (прилад, показник) |
індикатору (речовина) |
фактора (посередник під час укладання угод) |
фактору (чинник) |
|
інструмента (одиничне) |
інструменту (збірне) |
Примітка. Закінчення родового відмінка множини залежить від того, до якої відміни належить іменник.
Примітка. Закінчення -ові, -еві (-єві) у давальному відмінку — це найдавніша і визначальна відмінково-граматична ознака української мови.
Таблиця № 77
Примітка. Низка іменників чоловічого роду, що є назвами неістот (не виражають мети, тимчасовості користування) набувають, крім форми називного, також форму родового відмінка: підписати рапорт — підписати рапорта, прочитати універсал — прочитати універсала.
Орудний відмінок
Закінчення іменників в орудному відмінку залежить від їхньої відміни та групи.
Місцевий відмінок
Іменники, залежно від будови, наголосу та позначення істот чи неістот, набувають паралельних або різних закінчень: -ові, -еві (-єві), -у (-ю), -і (ї).
Кличний відмінок
Закінчення кличного відмінка залежить від відміни, групи, будови іменника.
Запам’ятайте! У звертаннях, що складаються:
а) з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова: пане генерале, добродію секретарю, пане голово;
б) із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набувають як загальна назва, так і власне ім’я: друже Іване, школяре Степане.
в) із загальної назви та чоловічого прізвища, форму кличного відмінка може мати не тільки загальна назва, а й прізвище: пане Михайленко і пане Михайленку.
Запам’ятайте! Українською мовою правильно писати і казати так: Домовитися із завбази. Зайти до завкадрів. Проконсультуватися у завкафедри.
Домашнє завдання
Випишіть із поданого тексту іменники разом зі словами, з якими вони пов’язані, поставте питання до іменника, визначте його відмінок, засіб вираження відмінкової форми.
Премудра приповість
Оповістив раз премудрий Соломон, що буде казати мирові своє казання-навчання. Людей посунуло — сила! Подумайте лишень: сам премудрий Соломон навчатиме! Певне ж, мовляв, там дуже мудре слово можна почути. Зійшовся мало не весь мир, вийшов премудрий Соломон.
І Господи! Кожен хоче ближче доступитися, щоб не впустити жодного слова з того премудрого казання. Така штовханина та сварка!.. Аж ось втихомирились. Почав премудрий Соломон казати:
— Слухайте, люди добрі, що я вам казатиму: як маєте що-небудь шити, то перше вузлика зав’яжіте!
Повернувсь і пішов — кінець науці!
Ви, певне думаєте: «Отже! Що ж це таке? Оце тільки й всього сказав премудрий Соломон? Та що ж тут такого мудрого?»